Сибірка
Сибірка – гостре небезпечне інфекційне захворювання всіх видів
сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей, яке
спричиняється паличковидною бактерією Bacillus anthracis.
На сьогоднішній день в Україні налічується понад 13,5 тисяч вогнищ, де
може виникнути захворюваність на сибірку, оскільки існують біотермічні ями
та худобомогильники, де були поховані хворі на сибірку тварини. У зв’язку з
утворенням збудником сибірки спор та довготривалого зберігання в ґрунті,
спалахи сибірки можуть виникнути де завгодно.
Джерелом збудника інфекції є хворі тварини, що виділяють у зовнішнє
середовище з кров’янистою рідиною, фекаліями, сечею, молоком, слиною
безліч бацил сибірки. Особливо небезпечними є несвоєчасно й неправильно
прибрані розтяті трупи загиблих від сибірки тварин та їхні шкіра, шерсть,
щетина, кістки, роги, які зумовлюють контамінацію спорами пасовищ,
водопоїв, ґрунту, скотних дворів і формування тривалих осередків сибірки.
Хижі тварини та різні птахи можуть переносити частини інфікованого трупа на
значні відстані й сприяти поширенню сибірки. Собаки здатні заносити кістки та
залишки трупа безпосередньо на території господарств та ферм. Небезпечними
осередками сибірки є старі забуті захоронення загиблих від сибірки тварин,
звідки спори можуть виноситися на поверхню ґрунту під час весняного паводку
та сильних дощів, меліоративні, будівельні та інші земляни роботи у місцях
давніх захоронень тварин, адже спори сибірки зберігають свою «здатність до
зараження» протягом 100 років!
Причиною виникнення сибірки взимку може бути зібране з
неблагополучних луків і пасовищ сіно. Значну небезпеку становлять
незнезаражені корми та добрива тваринного походження, а також стічні води
м’ясокомбінатів та шкіропереробних заводів.
Передається інфекція легко і швидко. Спонтанне інфікування
травоїдних тварин здебільшого відбувається через травний канал у разі
11:23 05.07.2024