Лямбліоз
Лямбліоз — паразитарне захворювання, що відноситься до групи кишкових інфекцій.
Збудник —лямблія (Giardia lamblia, інша назва Lamblia intestinalis) відноситься до
найпростіших класу джгутикових та паразитує переважно в тонкій (дванадцятипалій)
кишці, печінці та жовчному міхурі. Захворювання поширене як серед дорослих, такі
серед дітей.
Джерелом інфекції є людина (хвора або носій), а також деякі види тварин, які
контактують з людьми (собаки, свині, велика рогата хвороба тощо), які з фекаліями
виділяють інвазійні зрілі цисти у зовнішнє середовище.
Заразитися цією хворобою можливо через воду, харчові продукти, ґрунт,
забруднені руки, іноді і через мухи.
Захворюваність на лямбліоз найчастіше носить спорадичний характер. Вірогідність
захворювання на цю хворобу при попаданні цист в організм людини залежить від
ряду факторів: інфікуючої дози, віку, наявності інших кишкових інфекцій, хронічних
дисфункцій.
Клінічні симптоми, якими проявляється лямбліоз:
ниючі болі у верхніх відділах живота чи навколо пупка;
диспептичні явища (здування живота; бурчання в кишківнику; нудота; порушення
виділень – у вигляді чергування закрепів і проносів.)
порушення загального стану організму (ознаки хронічного лямбліозу): загальна
слабкість; швидка втомлюваність і погіршення працездатності; безпричинна
дратівливість; погіршення апетиту; регулярні головні болі; низька якість сну.
Діагноз лямбліозу підтверджується наявністю цист в калі при багаторазовому
дослідженні випорожнень від 2-3 до 6-7 разів з інтервалом 1-2 дні та наявність
вегетативної форми лямблій в дуоденальному вмісті. Проводять імунологічні
лабораторні дослідження, де виявляють специфічні антитіла в сироватці крові.
Лікування не гарантує пацієнту можливості позбутися лямблій назавжди. У разі
недотримання запобіжних заходів і гігієнічних стандартів після терапії ймовірне
повторне зараження паразитами з навколишнього середовища. Основними
методами профілактики є:
дотримання правил особистої гігієни (миття рук після прогулянки на вулиці та
відвідування вбиральні, перед прийомом і приготуванням їжі)
миття свіжих овочів і фруктів перед вживанням
щоденне вологе прибирання приміщень, дезінфекція іграшок, горщиків, меблів
уникнення потрапляння в ротову порожнину води під час купання у відкритих
водоймах і басейнах
вживання води відповідної якості.
Специфічна профілактика не розроблена.