ГІГІЄНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ТА ДОЗВІЛЛЯ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГ ВІКУ В УМОВАХ КАРАНТИНУ
Інституту громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва Національної академії
медичних наук України.
Дані рекомендації розроблені з метою збереження здоров’я дітей шкільного віку в
умовах карантину та дистанційного навчання шляхом оптимізації режиму дня, в тому числі
рухової активності та є інструментом первинної та вторинної профілактики захворювань у
дітей.
У зв’язку із зростанням кількості хворих на ГРВІ та ГРИП заклади освіти перейшли
на дистанційну форму навчання. В цих умовах важливим є оптимальний перебіг адаптації до
нових умов, що сприятиме зниженню ризику порушень здоров’я дітей, яке формується під
впливом комплексу факторів.
Під час дистанційного навчання перш за все суттєво знижується рухова активність. Відомо,
що рухова неактивність, так звана «сидяча поведінка», є окремим самостійним фактором
ризику щодо порушень здоров’я дітей.
Максимальне обмеження безпосередніх «живих» соціальних контактів несприятливо
впливає на формування психічного здоров’я дітей. У дітей спостерігається підвищення
рівня тривожності, гіперактивності, агресії, а також різних видів залежності (від солодкого,
алкоголю та інших). Факторами ризику щодо підвищення рівня тривожності і депресії у
дітей є постійне знаходження вдома, низька фізична активність, відсутність синхронних
онлайн уроків з вчителем та класом. Результати досліджень показали, що адаптація до
нових умов життєдіяльності легше і швидше проходила у дітей, які змогли під час обмежень
створити та підтримувати віртуальне коло спілкування та отримували підтримку від
вчителів
На здоров’я школяра великий вплив має правильно організований процес навчання.
Згідно методичних рекомендацій обладнання робочого місця для дитини має відповідати
антропометричним параметрам учня. Визначити відповідність робочого стола зросту дитини
можна візуально.
При оптимальній позі дитини:
- 2/3 довжини стегна знаходяться на сидінні;
- стопи дитини стоять на підлозі або підставці, при цьому кут у колінному
суглобі прямий, - передній край стільця заходить під поверхню столу приблизно на 5 см, при
цьому між тулубом та переднім краєм стола уміщується долоня дитини;
- поверхня стола знаходиться на 2-6 см вище ліктя опущеної руки дитини,
що сидить.
Якщо ці умови витримані, поза у дитини під час навчання буде стійкою, кут
нахилу корпусу сприятливим, плечі симетрично розташованими. Найбільш
оптимальними є меблі, що регулюються.
Формат використання електронних приладів під час дистанційного
навчання залежить від тривалості дистанційного навчання та вікової групи школярів. Якщо
дистанційне навчання триває не більше тижня, то прийнятним є отримання учнем завдань
вчителя через соціальні мережі/месенджери і виконання їх самостійно. При довшій
тривалості необхідним є впровадження інтерактивного навчання, що в умовах
дистанційного навчання найкраще забезпечується синхронним е- навчанням.
Слід акцентувати увагу на таких загальних умовах користування цифровими
електронними приладами під час дистанційного навчання:
місце занять повинно бути комфортним для дитини і відокремленим
від занять інших членів сім’ї;
електронні пристрої повинні мати діагональ відеомоніторів (екранів)
не менше 35,56 см (14 дюймів);
веб-камера повинна знаходитись на рівні очей;
потрібно нагадувати дітям підтримувати правильну позу під час
використання електронних приладів. Поза не повинна викликати викривлення
хребта, здавлювання внутрішніх органів, порушення кровообігу;
кожні 15-25 хвилин занять необхідно робити перерви на рухову активність, фізичні вправи,
зорову гімнастику;
під час проведення відеоконференцій необхідно виділяти час на спілкування учнів між
собою.
Для оптимального функціонування опорно-рухового та зорового аналізаторів і
гармонійного психічного розвитку дитини необхідно забезпечити сприятливий світловий
режим і кольорову гамму у приміщенні та на робочому місці. Найбільш гармонійний вплив
на психоемоційний стан дитини мають стіни світлих тонів жовтого, рожевого, зеленого
кольорів; меблі – кольору світлого натурального дерева. При цьому використовуються
матеріали, що створюють матову поверхню. Для праворуких дітей світло від вікна та
настільної лампи повинне падати з лівої сторони, для ліворуких – справа. Слід віддавати
перевагу лампам, що забезпечують достатній рівень та рівномірність освітлення по всій
робочий поверхні, відсутність мерехтінь і акустичних шумів.
Необхідно регулярно (бажано щодня) проводити вологе прибирання і провітрювати квартиру
не менше трьох разів на добу: вранці, вдень та за півгодини до сну, в тому числі з метою
зменшення статичної електрики.
Враховуючи особливості біоритмологічної діяльності організму у різному віці,
навчальний процес для кращої працездатності бажано починати в 1-4-х класах о 8:30-9:00
год, 5-9-х класах – о 9:30-10:00 год, 10-11-х – о 10:00-10:30 год. За методичними
рекомендаціями МОН України, синхронні заняття бажано розпочинати о 10-й годині, а
закінчувати о 13-й. Тривалість синхронних занять (аудіо-відеоконференції або чати в режимі
реального часу) повинна складати до 30% від загального процесу навчання. Якщо діти
навчаються за традиційною класно-урочною системою, важливо не перевищувати гранично
допустиме навантаження: для учнів 1 класу 20 уроків на тиждень, 2-го – 21, 3-го – 22, 4-го –
23, 5-го – 27, 6-го -28, 7-9-го – 30, 10-11-го – 32.
Перевищення кількості навчальних годин понад ці межі призводить до підвищення
ризику появи сильної втоми у школярів у 1,3-3,5 рази.
Для зниження ризику психоемоційних розладів, виснаження зорового
аналізатору та сильного стомлення учнів рекомендовано зменшення тривалості
уроків з використанням електронних засобів до 25-30 хвилин, а тривалість синхронних
онлайн уроків повинна становити 30-40 % від загальної тривалості
уроку. Бажано для усіх онлайн уроків мати однакову тривалість.
Для дітей молодшого і середнього шкільного віку рекомендується
максимальна тривалість виконання домашніх завдань 1 година на добу, для учнів старшого
шкільного віку – 1,5 години. Ймовірність розвитку сильної втоми у дітей при перевищенні
цих рівнів підвищується у 2,2 рази.
Активний відпочинок і рухова активність. В умовах дистанційного навчання
особливу увагу необхідно приділяти достатній руховій активності дітей , оскільки
недостатній рівень рухової активності пов'язаний з ризиком розвитку серцево-судинних
захворювань, цукрового діабету, хвороб кістково-м’язової системи, травм, психічних
порушень (депресія, тривожність тощо).
Для оптимізації кровообігу, запобігання розумової перевтоми, порушень
постави в середині та наприкінці кожного онлайн уроку (або кожні 15-20 хв.
самостійної учбової діяльності або інших видів безперервного сидіння) необхідно робити
перерви зі зміною виду діяльності з фізично малоактивної на активну, а саме: вільне
переміщення, комплекси фізичних вправ з охопленням різних груп м’язів. Тривалість таких
фізичних вправ 2-4 хв.
Під час дистанційного навчання доцільно забезпечити організацію уроків
фізичної культури за допомогою відеороликів, особливо емоційно забарвлених.
Щоденна тривалість загальної рухової активності дітей і підлітків повинна
становити не менше 4,5 годин на добу, а на заняття середньої і високої
інтенсивності, такі як біг, швидка ходьба, танці, рухливі ігри, їзда на велосипеді, роликах,
загальна фізична підготовка, силові вправи та більшість видів спорту – необхідно відводити
50-60 хвилин на добу для хлопців, 40-50 хвилин для дівчат; або заняття спортом по 1,5
години 4 рази на тиждень для хлопців і 3 рази для дівчат.
Нічний сон. Питання щодо тривалості та якості нічного відпочинку школярів є
актуальним як під час повсякденного життя, так і під час карантину.
При обмеженні тривалості сну підвищується ризик розвитку
інсулінорезистентності, ожиріння, погіршення психічного здоров’я, травм тощо.
Зв'язок між тривалістю нічного сну та показниками розумової працездатності учнів. При
дефіциті сну обсяг розумової роботи учнів зменшується на 7-11%, а кількість помилок
зростає на 20-22%. Ймовірність високого рівня втоми учнів на 30% вище при дефіциті сну.
Рекомендації щодо оптимізації режиму дня дітей під час карантину та
дистанційного навчання розроблені з урахуванням того, що здоров’я школяра
формується під впливом комплексу факторів, серед яких значне місце займають
правильно організований процес навчання, розпорядок дня, в тому числі режим
харчування та питний режим, забезпечення достатньої рухової активності та
нічного сну.
Вважаємо, що інформування населення щодо важливості цих
здоров'язберігаючих складових та конкретні рекомендації дозволять зменшити
негативний вплив соціальної і фізичної ізоляції на здоров’я дітей та сприятимуть
формуванню здорового способу життя населення.