Школа вдома
У зв’язку із зростанням кількості хворих на ГРВІ та ГРИП заклади освіти
перейшли на дистанційну форму навчання. В цих умовах важливим є
оптимальний перебіг адаптації до нових умов, що сприятиме зниженню ризику
порушень здоров’я дітей.
Здоров’я школяра формується під впливом комплексу факторів, серед яких
значне місце займають правильно організований процес навчання, розпорядок
дня, в тому числі режим харчування та питний режим, забезпечення достатньої
рухової активності та нічного сну.
Для того щоби ваші діти змогли продовжити навчання в домашніх умовах для
них повинні бути створені умови, які б не позначилися в майбутньому на
їхньому здоров’ї.
1. Обладнання робочого місця (навчальні меблі, цифрові електронні
прилади, освітлювальні прилади) має відповідати антропометричним
параметрам учня. Визначити відповідність робочого стола зросту дитини
можна візуально. При оптимальній позі дитини:
- 2/3 довжини стегна знаходяться на сидінні;
- стопи дитини стоять на підлозі або підставці, при цьому кут у колінному
суглобі прямий,
- передній край стільця заходить під поверхню столу приблизно на 5 см, при
цьому між тулубом та переднім краєм стола уміщується долоня дитини;
- поверхня стола знаходиться на 2-6 см вище ліктя опущеної руки дитини,
що сидить.
- для того, щоб очі і корпус дитини у процесі читання не
перенапружувались, необхідно забезпечити перпендикуляр від очей до книги за
допомогою спеціальної підставки для книг або нахилу кришки стола.
Якщо ці умови витримані, поза у дитини під час навчання буде стійкою, кут
нахилу корпусу сприятливим, плечі симетрично розташованими.
Найбільш оптимальними є меблі, що регулюються.
2. Світловий режим. Для оптимального функціонування опорно-рухового та
зорового апарату і гармонійного психічного розвитку дитини необхідно
забезпечити сприятливий світловий режим і кольорову гамму у приміщенні
та на робочому місці. Для праворуких дітей світло від вікна та настільної
лампи повинне падати з лівої сторони, для ліворуких – справа.
3. Активний відпочинок і рухова активність. В умовах карантину особливу
увагу необхідно приділяти достатній руховій активності дітей, оскільки
недостатній рівень рухової активності пов'язаний з ризиком розвитку
серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, хвороб кістково-м’язової
системи, травм, психічних порушень (депресія, тривожність тощо). У
позанавчальний час, якщо дозволяють умови карантину та якщо дитина не
знаходиться на самоізоляції, рекомендовано 1,5-2 години на день перебувати
на свіжому повітрі (прогулянки пішки або заняття іншими видами рухової
активності).
4. Нічний сон. При дефіциті сну обсяг розумової роботи учнів зменшується
на 7-11%, а кількість помилок зростає на 20-22%.
Ймовірність високого рівня втоми учнів на 30% вище при дефіциті сну.
Також при обмеженні тривалості сну підвищується ризик розвитку
інсулінорезистентності, ожиріння, погіршення психічного здоров’я, травм
тощо. Для того, щоби сон був здоровий необхідно, щоб дитина засинала і
прокидалась в один і той же час. Необхідно усунути світлові подразники
у спальній кімнаті, у тому числі електроприлади з яскравим дисплеєм. У
спальні необхідно створити сприятливий для сну мікроклімат.
5. При користуванні цифровими електронними приладами під час
дистанційного навчання:
місце занять повинно бути комфортним для дитини і відокремленим від
занять інших членів сім’ї;
електронні пристрої повинні мати діагональ відеомоніторів (екранів) не
менше 35,56 см (14 дюймів);
веб-камера повинна знаходитись на рівні очей;
потрібно нагадувати дітям підтримувати правильну позу під час
використання електронних приладів
6. Необхідно регулярно (бажано щодня) проводити вологе прибирання і
провітрювати квартиру не менше трьох разів на добу: вранці, вдень та за
півгодини до сну.
Дотримання рекомендацій дозволять зменшити негативний вплив соціальної і
фізичної ізоляції на здоров’я дітей та сприятимуть формуванню здорового
способу життя населення.