Сказ
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини,
спричинене нейротропним вірусом сказу. Вірус викликає своєрідний
енцефаліт зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи.
Якщо постраждалому своєчасно не надати кваліфіковану медичну
допомогу, смерть неминуча.
В організм людини і тварини віруси сказу проникають при укусах
хворими тваринами. Для людини особливо небезпечними є укуси в
голову, шию і кисті рук тоді захворювання протікає з коротким
інкубаційним періодом і особливо бурхливо. Віруси сказу можуть
проникнути в організм людини при ослиненні в разі, коли на шкірі є
порізи, тріщини або подряпини і так само через слизові оболонки.
Інкубаційний період при захворюванні триває від 30 днів до 3-х
місяців. У деяких випадках він може складати 10 – 12 днів, і навіть
від 100 днів до 1-го року. При укусах в область шиї та обличчя
інкубаційний період короткий і становить в середньому від 10-ти до
14-ти днів. При укусах в кінцівки – 1,5 місяці і більше.
Перші симптоми сказу пов’язані з місцем укусу, де з’являється
свербіж і ниючі болі. У хворого підвищується температура тіла до
субфебрильних цифр, турбує головний біль і нездужання, зникає
апетит. З’являється світлобоязнь, підвищена чутливість до слухових
подразників і страшні сновидіння, можливе безсоння. Страх, тривога
і почуття туги постійно супроводжують хворого. Посилюється
пітливість, з’являється нудота і блювота.
Сказ у тварин. Віруси сказу накопичуються в слинних залозах, з
яких виділяються зі слиною за тиждень до появи перших симптомів
і ознак захворювання, в продромальний період (інкубаційний
період) та в період захворювання. Всі тварини гинуть від сказу
протягом 8 – 10 днів. Виняток становить жовтий (лисицевидний)
мангуст, який є носієм вірусу протягом декількох років. При цьому
клінічна картина захворювання у нього відсутня. У кажанів
захворювання може набувати хронічний безсимптомний перебіг.
Собаки і кішки живуть поруч з людиною, через що сказ тварин
набуває велике епідеміологічне значення.
Профілактика сказу: регулярно вакцинувати свійських тварин та
диких м’ясоїдних тварин (пероральна імунізація шляхом
розкладання у місцях їх перебування їстівних приманок з
вакцинами); уникати контактів із потенційно небезпечними
тваринами; не торкатися диких чи безпритульних тварин; не
підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно
перебувають люди (особливо діти); дотримуватись правил
утримання тварин.
Стережіться безпритульних, а особливо диких тварин, які не
бояться самі до вас підійти.
Якщо Вас вкусила або ослинила тварина тоді слід:
промити рану або місце контакту зі слиною під протічною водою з
милом протягом 15 хвилин. Це потрібно, щоб максимально змити
вірус, якщо він все ж таки потрапив в організм. Обробити краї рани
антисептиком. Звернутися в травмпункт і обов’язково розпочати
вакцинацію. Навіть, якщо вкусила домашня тварина, вакцинацію
слід робити. Якщо тварина залишається здоровою на 10-й день і
ветеринар це підтверджує, лікар може прийняти рішення про
припинення курсу вакцинації. Протипоказань щодо вакцинації
немає, їх можна робити немовлятам, вагітним жінкам, людям
похилого віку. Препарати для щеплень виділяються безкоштовно.