«Менінгококова інфекція: як захистити себе від захворювання?»
У наш час, коли думки охоплює пандемія і захист себе від COVID-19, на жаль, втрачається пильність щодо інших хвороб. Проте інфекційні захворювання досі є серед нас і захищати свій організм комплексно варто завжди.
Менінгококові інфекції є тяжкими, переважно дитячими захворюваннями. Щороку в світі реєструють близько 300 000 – 500 000 випадків, зокрема 30 000 – 50 000 летальних. Найвищий рівень захворюваності — серед дітей до 1 року.
З початку 2023 року зареєстровано 2 летальних випадки менінгококової інфекції серед дитячого населення у Коломийському та Рожнятівському районах Івано-Франківській області.
Однією з таких є, менінгококова інфекція — антропонозне інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом і має різні клінічні прояви (від безсимптомного носоглоткового виявлення до генералізованих форм із високою летальністю).
Джерелом інфекції є хвора людина і здорові носії. В епідеміологічному відношенні небезпечніші здорові носії та особи з менінгококовим назофарингітом, оскільки виділяють менінгококи при кашлі та чханні.
Здорове носійство може тривати 2–3 тижні. Більш тривале носійство пов’язане, як правило, з хронічними запальними ураженнями. На одного хворого генералізованою формою менінгококової інфекції припадає до 50 000 носіїв.
Інкубаційний період триває 1–10 днів і в середньому становить 4 дні. Природна сприйнятливість людей висока, але результат зараження визначається як властивостями збудника (вірулентність), так і резистентністю макроорганізму.
Менінгококову інфекцію реєструють в усіх вікових групах: від перших днів життя до похилого віку. Діти до 5 років складають понад 70% всіх хворих.
Згідно з клінічною класифікацією виділяють локалізовані форми хвороби (менінгококоносійство, гострий назофарингіт), генералізовані форми (менінгіт, менінгоенцефаліт, менінгококцемія) та змішані форми. Хворіють генералізованими формами здебільшого діти раннього віку. Можуть спостерігатись як спорадичні випадки, так і епідемічні спалахи, які частіше виникають у дитячих колективах, гуртожитках.
Менінгококовий назофарингіт характеризується катаральним запаленням слизових оболонок з вираженою гіперемією, набряком задньої стінки глотки і гіперплазією лімфатичних фолікулів. Менінгококовий менінгіт звичайно починається гостро з ознобу і підвищення температури тіла до 38-40 °С. Основною скаргою є сильні головні болі, швидко з’являються і прогресують менінгеальні симптоми: ригідність потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга та ін. Хворий займає у ліжку вимушену «менінгеальну» позу з закидуванням голови назад і підтягуванням ніг до живота. Менінгококцемія представляє собою гострий менінгококовий сепсис, для якого типовий гострий початок, висока лихоманка з появою геморагічного висипу на тілі і дуже важкий перебіг.
Діагноз менінгококової інфекції встановлюється на підставі клінічного огляду хворого та лабораторних досліджень змивів з носової частини горла, мокротиння, крові, спинномозкової рідини. Вчасна і адекватна терапія дає змогу врятувати життя пацієнта і визначає сприятливий прогноз.
За особами, які перебували у контакті з хворими на менінгококову інфекцію встановлюється медичне спостереження з обов’язковим бактеріологічним обстеженням.
Основними профілактичними заходами є: раннє виявлення та ізоляція хворих, санація виявлених носіїв, підвищення колективного імунітету, дотримання правил особистої гігієни.
В Україні специфічна профілактика проти менінгококової інфекції належить до рекомендованих. Вакцинацію дорослих і дітей з метою профілактики, а також за епідемічними показаннями здійснюють відповідно до наказу МОЗ України від 11.08.2014 №551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні».
Завідувач відділення епіднагляду (спостереження)
та профілактики інфекційних захворювань
ДУ «ІФ ОЦКПХ МОЗУ» Надвірнянського РВ І.В.Болотова
