СНІД
Україна залишається в категорії країн з концентрованою стадією
епідемії ВІЛ-інфекції, що зосереджена серед окремих груп населення
високого ризику інфікування ВІЛ. Сьогодні епідемічна ситуація з ВІЛ-
інфекції в Україні знову характеризується зростанням кількості
зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції в більшості регіонах України.
СНІД – це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба,
викликана вірусом. Віруси є збудниками багатьох хвороб, наприклад, грипу,
герпесу, навіть деяких видів раку. Для своєї життєдіяльності вірус повинен
проникнути в живу клітину. В разі ВІЛ – це імунна клітина людини.
Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано в 1981 році у
США. Перші захворілі ВІЛ/СНІДом була група гомосексуалістів. У плині
першої декади поширення вірусу-збудника йшло переважно серед певних
груп населення, що називали групами ризику. Це наркомани, повії,
гомосексуалісти, хворі уродженої гемофілії (тому що життя останніх
залежить від систематичного введення препаратів з донорської крові).
Віруси, в тому числі й ВІЛ, виявляються за допомогою спеціальних методів
дослідження крові. Коли вірус потрапляє в організм, імунна система починає
виробляти в імунних клітинах специфічні білки – антитіла, які борються з
вірусом.
Носії ВІЛ протягом тривалого часу можуть виглядати й почуватися
здоровими, хоча відразу після інфікування спостерігаються симптоми, що
нагадують гостре респіраторне захворювання або застуду. Потім настає
прихований період, коли вірус себе ніяк не проявляє. Цей період може
тривати роками. Весь цей час ВІЛ-інфікована людина почувається добре і, не
підозрюючи, що в неї ВІЛ-інфекція, може заражати інших. Та з часом імунна
система все більше ослаблюється, а вірус сильнішає. У результаті цього
протягом років організм втрачає свої захисні засоби і не в змозі протистояти
збудникам різних інфекцій і убивати пухлинні клітки. Головними причинами
смерті при СНІД є інфекції та злоякісні новоутворення, з якими ослаблений
ВІЛ-інфекцією організм не може боротися. Середня тривалість життя
інфікованої людини складає 7-10 років.
Існують три основні шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої:
1. При статевому контакті з ВІЛ-інфікованою людиною, коли сперма чи
вагінальні виділення інфікованої людини потрапляють на слизові оболонки
вагіни, пеніса, ротової порожнини або прямої кишки, з яких вірус проникає в
кров іншої людини.
2. Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою,
бритвою або інструментом для нанесення татуювання), яким перед цим
користувалася інфікована людина і кров якої залишилась на цьому предметі.
Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи
голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також при
переливанні крові, що містить ВІЛ.
3. ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності,
пологів чи після народження дитини через молоко матері.
ВІЛ/СНІД поширюється також з інфікованою кров'ю.
Це підступна невиліковна хвороба, яка не має характерних симптомів,
але все-таки деякі з ознак даного захворювання можуть бути такими:
Стійкий сухий кашель.
Тривала, більше трьох місяців, лихоманка (підвищення температури)
незрозумілої причини.
Збільшення лімфовузлів (окрім пахових).
Різке зниження ваги.
Тривала діарея.
Часті головні болі, слабкість, зниження пам'яті і працездатності.
Запалення слизистої оболонки порожнини рота, білуватий наліт, виразки.
Нез'ясовне зниження зору і сліпота.
Пітливість вночі.
ПАМ'ЯТАЙТЕ: якщо у вас з'явився якийсь симптом, описаний тут, це
зовсім не означає, що у вас СНІД. Ці симптоми можуть бути обумовлені
іншими захворюваннями, не пов'язаними з Віл-інфекцією, тому завжди
потрібно пройти обстеження і з'ясувати причину недуги. У будь-якому
випадку, розумним рішенням буде звернення до лікаря.
Заходи профілактики. Основна умова - Ваша уважність!
Статеві контакти - найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому
надійний спосіб запобігти зараження - уникати випадкових статевих
контактів і використовувати презерватив.
Внутрішньовенне вживання наркотиків не тільки шкідливо для здоров'я,
але і значно підвищує можливість зараження вірусом.
Будь-який інструментарій (шприци, системи для переливання крові) як у
медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр,
педикюр, татуювання, гоління і т.п.), де може міститися кров людини,
зараженої ВІЛ, потрібно стерилізацізувати. Вірус СНІДу не стійкий, гине
при кип'ятінні миттєво, при 56С градусах - протягомі 10 хвилин. Можуть
бути використані і спеціальні дезрозчини. Спирт не убиває ВІЛ.
Перевірка донорської крові обов'язкова.
Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх рідних і близьких!
Лікар епідеміолог
Відділення епідеміологічного нагляду
та профілактики інфекційних захворювань
Надвірнянського РВ
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України» Л. Клим’юк
