Профілактика малярії
Малярія – інфекційна хвороба, збудником якої є найпростіші організми (плазмодії
малярії (Plasmodium falciparum), що передаються від хворої людини через укуси малярійних
комарів. Хвороба дуже поширена в країнах з тропічним кліматом, минає з тяжким
перебігом, загальним нездужанням, нападами ознобу, високим підвищення температури,
порушеннями з боку нервової та інших систем організму.
Профілактика малярії включає: індивідуальну профілактику, масове профілактичне
лікування і заходи по боротьбі з переносниками хвороби.
Індивідуальна профілактика включає хіміопрофілактику і захист від нападу комарів.
Важливим в особистій профілактиці в ендемічних з малярії місцевостях є захист від
нападу комарів.
Для цього потрібно дотримуватися наступних рекомендацій під час перебування в осередку:
одягатися в щільний, максимально закритий, світлих тонів, одяг при виході з дому
після заходу сонця;
на відкриті ділянки тіла наносити репеленти ;
спати в кімнаті, вікна якої захищені сіткою;
перед сном обробляти приміщення інсектицидним аерозолем ;
при наявності великої кількості комарів, спати під ковдрою, обробленою
інсектицидом.
Комплексна система заходів у боротьбі з малярією, включає наступні напрямки:
виявлення і лікування хворих та паразитоносіїв;
боротьба з переносниками;
захист від укусів комарів;
хіміопрофілактика.
Кров на малярію слід дослідити:
у осіб, що скаржаться на нездужання, озноб і підвищення температури тіла,
які проживають або прибули з ендемічних по малярії районів;
у осіб з невстановленим діагнозом, що мають підвищену температуру протягом 5
днів; в епідсезон малярії - у перші 2 дні;
у осіб при захворюваннях з тривалими підйомами температури, незважаючи на
проведене відповідно до встановленого діагнозу, лікування;
у осіб, яким перелито кров, при підвищенні температури протягом найближчих трьох
місяців після переливання крові;
у осіб, які мають в анамнезі захворювання на малярію, протягом наступних трьох
років при будь-якому захворюванні з підвищенням температури вище 37 ° С;
у українських та іноземних громадян, що прибули із країн Африки, Азії, Південної та
Центральної Америки протягом трьох років після приїзду в Україну - за клінічними
показаннями;
у осіб із збільшеною печінкою і селезінкою, жовтушністю склер і шкіри, анемією
неясної етіології.
До групп підвищеного ризику відносяться студенти, туристи, комерсанти, а також
біженці, сезонні робітники, кочуючі громадяни ромської національності.
У всіх осіб, підозрілих на малярію, збирають анамнез, беруть товсту краплю і мазок крові та
доставляють їх у лабораторію для дослідження в той же день.
У хворих з явними клініко - епідеміологічними ознаками малярії, незважаючи на перший
негативний аналіз, забір крові та її дослідження проводиться 4 - 6 разів на добу протягом
2 - 3 днів.
Лікування виявлених хворих або паразитоносіїв проводиться в стаціонарі.
Важливе значення в системі епіднагляду за малярією має проведення протикомариних
заходів, спрямованих на придушення подальшої передачі інфекції.
Боротьба з переносником передбачає знищення існуючих та попередження утворення нових
анофелогенних водойм, а також знищення окрилених комарів та їх личинок. Важливе
значення мають санітарно-гідротехнічні заходи, такі як осушення водойм, нагляд за
санітарним станом вододжерел та ін.